ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СТАРШИЙ СОЛДАТ, СТАРШИЙ ВОДІЙ РОТИ ПРОТИТАНКОВИХ КЕРОВАНИХ РАКЕТ В/Ч 3102
Глибока скорбота і невимовний біль огортають нашу громаду.
ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПАСЬКО, старший солдат, старший водій роти протитанкових керованих ракет військової частини 3102, приєднався до небесного війська — залишив цей світ, захищаючи рідну землю від ворога. Ця втрата сталася після тяжких поранень, отриманих під час оборони поблизу населеного пункту Веселе Харківської області. Його смерть — це невимовна рана для всієї громади. Віталій народився 21 березня 2000 року. Його дитинство і юність пройшли у селі Лосятин, де він навчався у місцевій школі з другого по одинадцятий клас. Після закінчення він здобув професію зварювальника у Білоцерківському механіко-енергетичному коледжі. Вирішив служити своїй країні, вступив до армії, а згодом — до Національної гвардії. Віталій пройшов кваліфіковану підготовку за кордоном з відзнакою, з гордістю захищав Україну. Під час служби він також вступив до «Хартії» — організації, що об’єднує захисників нашої Батьківщини, де Віталій зміцнював свої навички, обмінювався досвідом і продовжував служити ідеалам честі й боротьби за свободу. Віталій залишив після себе люблячу родину — дружину Юлію, сина Захарчика, батька Олександра, матір Любу та брата Богдана. Їхня втрата непоправна, і біль цієї втрати відчуває кожен із нас.
Це біль, який важко висловити словами — біль, що залишає в серцях пустку. Але пам’ять про Віталія — світло, яке не згасає, його мужність і відданість житимуть у нашій свідомості і надихатимуть на боротьбу далі.
Схиляємо голови у пошані та молитві за душу Віталія.
Вічна пам’ять і слава воїну, який віддав своє життя за свободу України.
