ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СОЛДАТ, ВОДІЙ 1 МІНОМЕТНОГО ВЗВОДУ МІНОМЕТНОЇ БАТАРЕЇ 1 ШТУРМОВОГО БАТАЛЬОНУ В/Ч А 4010
ГРЕБІНКІВСЬКА ГРОМАДА В ЖАЛОБІ
Гребінківська селищна територіальна громада переживає чорний день.
Війна знову забрала нашого земляка.
Знову принесла біль, який неможливо виміряти словами.
ФЕЩЕНКО ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ — син Гребінок, син України.
Хлопець із наших вулиць, з нашої школи, з нашої пам’яті. Той, кого знали, з ким вітались, поруч із ким жили звичайне мирне життя, яке війна безжально обірвала.
Він не шукав війни — але пішов захищати.
Солдат, водій 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 штурмового батальйону військової частини А4010.
На нього можна було покластися. Він був там, де найважче. Там, де вирішується доля країни.
26 грудня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу Гуляйполя на Запорізькій землі — у бою з ворогом, захищаючи кожен український дім, кожен ранок без вибухів, кожну дитячу усмішку.
Він не повернеться до рідних Гребінок.
Не зайде до дому, де на нього чекали.
Не обійме маму, не скаже слова підтримки братові.
Але він назавжди повернувся в історію громади — як Герой.
Сьогодні Гребінки мовчать.
Сьогодні громада схиляє голову.
Сьогодні ми усвідомлюємо ціну свободи — вона вимірюється життям наших хлопців.
Ім’я Івана Фещенка — у строю Небесного війська України.
Його подвиг — у нашій пам’яті.
Його жертва — у нашій відповідальності жити, боротися і не зрадити.
Вічна пам’ять Захиснику України.
Світла пам’ять. Низький уклін.
