ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проєкту регуляторного акта Проєкт рішення Про затвердження Положення про використання водних об’єктів на території населених пунктів Гребінківської селищної територіальної громади
ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проєкту регуляторного акта
Проєкт рішення Про затвердження Положення про
використання водних об’єктів на території населених пунктів
Гребінківської селищної територіальної громади
Розробник – Відділ економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року №1160-IV (далі-Закон) та з метою одержання зауважень і пропозицій, Відділ економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Гребінківської селищної ради підготував проєкт рішення Про затвердження Положення про використання водних об’єктів на території Гребінківської селищної територіальної громади.
Регуляторний акт дасть змогу забезпечити реалізацію використання водних об’єктів на території.
З метою отримання зауважень і пропозицій проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу буде розміщено на сайті Гребінківської селищної ради https://grebinky-rada.gov.ua/.
Зауваження та пропозиції щодо проєкту регуляторного акта та відповідного регуляторного впливу приймаються протягом 1 (одного) місяця з дня оприлюднення шляхом письмових та усних звернень до Відділу економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Гребінківської селищної ради. Поштова адреса розробника проєкту регуляторного акта: проспект Науки, 2, смт Гребінки, Київської області, Відділ економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Гребінківської селищної ради, тел.+ 3 8(097) 452-92-65, e-mail: [email protected].
Начальник відділу Василь РУДЕНКО
економічного розвитку житлово-комунального
господарства капітального
будівництва та інфраструктури
ПРОЄКТ
Розроблено
відділом економічного розвитку, ЖКГ,
капітального будівництва та інфраструктури
Начальник відділу Василь РУДЕНКО
ГРЕБІНКІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Білоцерківського району Київської області
VIII скликання
РІШЕННЯ
від _________2024 року смт Гребінки № - -
Про затвердження Положення про використання
водних об'єктів на території населених пунктів
Гребінківської селищної територіальної громади
Керуючись Конституцією України; Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про аквакультуру», Водним кодексом України, Земельним кодексом України, з метою охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах розташованих на території Гребінківської селищної територіальної громади, враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, історичного середовища та благоустрою, Гребінківська селищна рада
ВИРІШИЛА :
1. Затвердити Положення про використання водних об’єктів на території населених пунктів Гребінківської селищної територіальної громади (додаток № 1).
2. Визнати таким, що втратило чинність рішення Гребінківської селищної ради Про затвердження правил загального користування водними об’єктами на території Гребінківської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області № 379-15-VІІІ від 24 травня 2022 року.
3.Рішення оприлюднити на офіційному вебсайті Гребінківської селищної ради.
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою.
Селищний голова Роман ЗАСУХА
Додаток № 1
до рішення
Гребінківської селищної ради
від 2024 року № -VIII
Положення про використання водних об'єктів
на території населених пунктів
Гребінківської селищної територіальної громади
Усі води (водні об’єкти незалежно від форм власності) на території
Гребінківської селищної територіальної громади є надбанням народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об’єктами.
Положення про використання водних об’єктів на території Гребінківської селищної територіальної громади (далі – Положення ) розроблені з метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів, їх збереження, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального водокористування, а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.
Положення розроблені на підставі Конституції України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України: «Про аквакультуру», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів України.
Положення є обов’язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців та осіб
без громадянства, які здійснюють водокористування на водних об’єктах, що знаходяться на території Гребінківської селищної територіальної громади.
Дія Положення поширюється на всі водні об’єкти на території Гребінківської селищної територіальної громади, за винятком випадків, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.
Водні об’єкти надаються тільки у користування.
1. Загальне водокористування.
1.1. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд та технічних пристроїв, забір води з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Гребінківська селищна рада зобов’язана повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.
Водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Орендар водного об’єкта зобов’язаний передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим
місцям масового відпочинку.
У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.
1.2. Загальне водокористування може здійснюватися, як на водних об’єктах загального водокористування, так і на водних об’єктах, які не є в загальному користуванні та не вимагають наявності дозволів.
1.3. На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), загальне водокористування допускається на умовах, встановлених орендарем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду. Орендар (користувач), зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або селищною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
1.4. На водних об’єктах, наданих в оренду для риборозведення, любительське і спортивне рибальство повинно здійснюватися згідно з Правилами любительського рибальства, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.09.2022 року № 700. Згідно з цими правилами:
1.4.1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:
- сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів;
- вогнепальною зброєю;
- пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці;
- гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць;
- давлячими, капканоподібними знаряддями лову;
- електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);
- гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку;
- одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;
- підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 × 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;
- механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою;
- механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому
числі всіма видами драг та неводів;
- підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми,
із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля;
- раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком
вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку;
- іншими забороненими законодавством знаряддями лову.
1.4.2. Забороняється добування (вилов) такими способами:
- багріння;
- глушіння;
- із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних
речовин;
- із використанням аквалангів та інших автономних дихальних
пристроїв;
- із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням
більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку;
- облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або
повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;
- повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного
об’єкта (його частини);
- раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше
години до його сходу) із застосуванням підсвічування;
- іншими забороненими законодавством способами.
1.4.3. Дозволяється любительський лов риби та інших водних живих ресурсів на водоймах загального користування з берега або з човна, вудками всіх видів та спінінгом. Такий лов здійснюється безкоштовно. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі
загального водокористування у таких кількостях:
– добування риби не більше 3 кг;
– добування раків не більше 30 шт.;
– добування безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) не більше 0,1 кг.
2. Водні об’єкти місцевого значення.
До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах Гребінківської селищної територіальної громади і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.
3. Водокористувачі.
Водокористувачами на території Гребінківської селищної ради можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними:
- Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні
споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Укладення договору є обов’язковим.
- Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
4. Основні права водокористувачів.
Водокористувачі мають право:
1) здійснювати загальне водокористування;
2) використовувати водні об’єкти на умовах оренди;
3) вимагати від власника водного об’єкта або водопровідної системи
підтримання належної якості води за умовами водокористування;
4) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об’єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
5) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
6) здійснювати інші функції щодо водокористання в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом.
Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.
5. Обов’язки водокористувачів.
Водокористувачі зобов’язані:
1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
2) використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
3) дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо
запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;
6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
7) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
8) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
9) безперешкодно допускати на свої об’єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання
вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;
10) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до чинного законодавства;
11) своєчасно інформувати селищну раду, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення
аварійних забруднень;
12) здійснювати невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об’єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому чинним законодавством;
13) виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з чинним законодавством.
6. Заборона на території водоохоронних зон.
Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних об’єктів рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, водосховищ і
інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, сміттєзвалищ, полів фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки;
4) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
5) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залужування і залісення), а також садівництво та городництво.
7. Охорона поверхневих водних об’єктів.
З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3
гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею
понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Забезпечення безпеки громадян на воді, обов’язки та відповідальність власників водних об’єктів, водокористувачів та організацій, незалежно від форм власності, визначаються діючим законодавством України.
8. Обмеження господарської діяльності.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та
лінійних, розміщення та облаштування відпочинкової зони), у тому числі: дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для
експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.
9. Відповідальність за порушення Положення про використання водних об'єктів
Порушення цього Положення тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення Положення несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об’єктів;
2) забрудненні та засміченні вод;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків, або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6) недотриманні умов дозволу або порушенні Правил;
7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
9) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
10) використанні земель водного фонду не за призначенням;
11) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних
об’єктах;
12) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть
впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в
експлуатацію.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
10. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень Положення загального користування водними об’єктами на території Гребінківської селищної територіальної громади
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Положення, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень Положення, не звільняє винних від обов’язку здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні правил водокористування до
відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих
ними внаслідок порушення водного законодавства.
Селищний голова Роман ЗАСУХА
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проєкту рішення Гребінківської селищної ради
Про затвердження Положення про використання
водних об'єктів на території населених пунктів
Гребінківської селищної територіальної громади.
- Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Проект рішення розроблений відповідно до Конституції України; Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про аквакультуру», Водного кодексу України, Земельного кодексу України, з метою охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах.
Відповідно до статті 25 Водного кодексу України державний облік водокористування ведеться з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність. Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування.
Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Порядок ведення державного обліку водокористування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 року № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2015 року за № 382/26827 державний облік водокористування ведеться з метою забезпечення складання державного водного кадастру за розділом «Водокористування», а також систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.
Систематизація даних державного обліку водокористування здійснюється для:
- поточного і перспективного планування використання водних ресурсів
та здійснення водоохоронних заходів;
- складання схем комплексного використання та охорони водних
ресурсів і водогосподарських балансів;
- проектування об’єктів, пов’язаних з використанням водних ресурсів;
- прогнозування змін гідрологічних умов, водності річок та якості вод;
- розроблення заходів щодо підвищення ефективності роботи
водогосподарських систем;
- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і
раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів;
- регулювання взаємовідносин між водокористувачами, а також між
водокористувачами та іншими підприємствами, установами і організаціями;
- вирішення питань, пов’язаних з обліком та використанням вод;
- інших цілей, визначених чинним законодавством.
Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:
- ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно
нормативно-правовими актами;
- діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені
питання не врегульовані.
2. Визначення цілей регулювання
Метою прийняття зазначеного регуляторного акту є :
Забезпечення скорочення часових та фінансових витрат як для водокористувачів (юридичних та фізичних осіб), так і для організацій, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, а також сприятиме формуванню достовірних даних щодо здійснення водокористування за рахунок уніфікації норм для отримання дозволів на спеціальне водокористування та звітування про його здійснення. Забезпечення прав громадян України на безпечне для життя і здоров’я довкілля, гарантованих Конституцією України; відновлення екологічної рівноваги у водних об’єктах в комплексі з заходами організаційного, правового та економічного впливу; удосконалення порядку ведення державного обліку водокористування.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей, наведення аргументів щодо переваги обраного способу
|
Вид альтернативи |
Опис альтернативи |
|
Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін |
Не забезпечує досягнення цілі; Залишаються витрати часові та фінансові на подачі звітності про використання води у паперовій формі; Призводить до нераціонального використання водних ресурсів та неповноти даних. |
|
Прийняття проєкту акта |
Повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми; Врегульовує питання уніфікації норм щодо здійснення водокористування; Забезпечує скорочення часових та фінансових витрат водокористувачів та організацій, що належать до сфери управління Державного агенства водних ресурсів України; Забезпечує інтеграцію відомостей щодо звітування та дозвільних документів; Забезпечує доступ громадськості до інформації, у т.ч. для реалізації права на громадський контроль за діяльністю водокористувачів. |
|
Використання ринкових механізмів |
Зазначена проблема не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, оскільки питання стосується державного регулювання процедури надання електронної послуги, передбаченої чинним законодавством. |
4. Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми і відповідні заходи
З метою отримання зауважень та пропозицій, проєкти регуляторних актів оприлюднюються на офіційному сайті Гребінківської селищної ради в мережі Інтернет.
Всі зауваження, які надійдуть в місячний термін після першого оприлюднення будуть розглянуті комісією в остаточному варіанті регуляторного акту.
Для розв’язання визначеної проблеми пропонуються такі механізми, зокрема:
- автоматизувати процес подання звітності про використання води в
електронній формі;
- автоматизувати адміністративні процеси, пов’язані з аналізом
достовірності даних у поданій звітності;
- створити можливість доступу водокористувачів до реєстрів виданих
дозволів на спеціальне водокористування;
- забезпечити заощадження часових витрат у водокористувачів на
подання звітності про використання води в електронній формі.
- Забезпечення охорони і раціональному використанню водних ресурсів та забезпеченню прав громадян України на безпечне для життя і здоров’я довкілля, гарантованих Конституцією України;
- відновлення екологічної рівноваги у водних об’єктах в комплексі з заходами організаційного, правового та економічного впливу;
Організаційні заходи, які необхідно здійснити органу державної влади для впровадження регулювання:
доведення його вимог до відома водокористувачів, громадян (водокористувачів – фізичних осіб) та органів виконавчої влади шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації.
Заходи, які необхідно здійснити водокористувачам:
- ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання акта в
мережі Інтернет);
- переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси для забезпечення виконання вимог регулювання.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акту
Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних
витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади
чи органами місцевого самоврядування.
Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).
Можливість досягнення цілей обґрунтована тим, що запропоноване регулювання забезпечить раціональне використання водних ресурсів, їх збереження, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального водокористування, а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта
Виходячи з цілей запропонованого регуляторного акта, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:
- забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення та поліпшення стану водних об’єктів
- рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основними положеннями акту.
7. Термін дії акту
Термін дії запропонованого регуляторного акта необмежений, із можливістю внесення до нього змін та його відміни у разі зміни чинного законодавства чи в інших необхідних випадках.
8. Показники результативності акту
В результаті проведення як базового, так і повторного відстеження будуть аналізуватись такі показники:
Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:
- кількість водокористувачів (суб’єктів господарювання та/або фізичних
осіб), на яких поширюватиметься дія акта;
- рівень поінформованості водокористувачів (суб’єктів господарювання та фізичних осіб) із основних положень.
9. Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься базове відстеження результативності акту
У разі виявлення неврегульованих або проблемних питань, які передбачаються встановлювати шляхом якісних і кількісних показників дії цього акту, буде розглянута можливість їх виправлення шляхом внесення відповідних змін до рішення.
Відстеження результативності дії регуляторного акта здійснюватиметься шляхом аналізу статистичних даних, а також відповідно до Методики відстеження результативності регуляторного акта затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».
Базове відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснюватися через один рік після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом збирання статистичних даних, одержання пропозицій до нього, їх аналізу.
Повторне відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснено через два роки після набрання ним чинності.
Періодичне відстеження здійснюється один раз на три роки після закінчення заходів повторного відстеження.
Метод проведення відстеження результативності − статистичний.
Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу даних, розпорядником яких є Державне агентство водних ресурсів України та Державна фіскальна служба України, Державна служба статистики України.
Начальник відділу Василь РУДЕНКО
економічного розвитку житлово-комунального
господарства капітального
будівництва та інфраструктури
